чебурек ням ням ням

Як збудувати кар’єру своєї мрії

Для залучення молодих та прогресивних талантів компанії запускають спеціальні програми розвитку професіоналів у певних сферах.

Global Graduate в BAT  – одна з таких програм. За 12 місяців ти проходиш шлях від випускника до молодшого менеджера та розвиваєш свої лідерські якості.

Ми поспілкувалися з учасниками програми стажувань Global Graduate –Богданом, з відділу фінансів та Олею, з відділу бренд маркетингу про вибір професії та початок кар’єри у міжнародній компанії.

Що вам найбільше подобається робити у житті?

Оля: Я просто обожнюю спілкування та знайомство з новим людьми, мабуть, саме тому я і працюю в сфері маркетингу.

Богдан: Мені подобається вчитися. Я дуже допитливий: вважаю, що мій день пройшов недарма, якщо я дізнався щось нове. Знання не обов’язково мають бути пов’язані з роботою, просто люблю завжди бути у курсі новин.

Чи вдається вам це реалізовувати у вашій роботі?

Оля: Абсолютно, я працюю в класній команді над цікавими проектами.

Богдан: Звісно вдається, адже програма нашого стажування дуже насичена інформацією та новими знайомствами. Гадаю, я обрав її для себе саме через неймовірну жагу до знань та інформації. 

Яка ваша історія вибору професії? Ви обирали спеціальність свідомо чи так склалося випадково?

Оля: Я навчалася в КНЕУ на факультеті економіки та підприємництва, але ще з другого курсу університету зрозуміла, що мені неймовірно подобається маркетинг. Це, як кохання з першого погляду, тому подальші роки навчання я прагнула працювати саме в сфері маркетингу. Це історія навіть не про вибір професії, а про пристрасть, з якою я хочу поєднати своє професійне життя. В мене не виникало бажання змінити спеціальність, адже навчання на факультеті економіки дає величезний запас інформації, який потім можна застосовувати в бізнесі. Вже починаючи з 4 курсу я почала добирати знання з маркетингу додатково – відвідувала різноманітні семінари та конференції. Тому можу сказати, що вибір професії був абсолютно свідомим.

Богдан: Усі випадковості не випадкові:) Не можна сказати, що якась конкретна подія вплинула на мене, і я обрав для себе сферу фінансів. Прикладом для мене ще з дитинства були мої батьки, саме вони скерували мене у виборі професії.

Чи можна бути успішним маркетологом без вищої економічної освіти?

Оля: Звісно можна! У сучасному світі всі знання можна отримувати самостійно будь-де і будь-коли. Тому не обов’язково мати вищу освіту, щоб займатися тим, що дійсно любиш. Сьогодні доступно чимало онлайн-курсів, які дають можливість навчатися щодня у зручний час. До того ж, є багато прикладів, коли успішні маркетологи досягають успіху навіть у 20-25 років, не маючи профільної освіти.

Чи були у вас сумніви щодо вибору професії під час навчання?  

Оля: Ні, я чітко розуміла, що хочу займатися бізнесом. Я сприймаю маркетинг як мистецтво, яке не лише надає впевненості, але й надихає. Це мистецтво відчувати споживача, передбачати його потреби.

Робота твоєї мрії – яка вона?

Богдан: Що може бути найгіршим в роботі для молоді? Це монотонність та рутина, що призводить до повної неефективності. Тому, ідеальна робота для мене така, що передбачає цікаві завдання, стимулює до нестандартних рішень та дає можливість розвиватися.

Дуже важливо, щоб я сам міг розпоряджатися своїм часом. Зараз я тільки починаю свою кар’єру, тому сам прошу моїх наставників та коучів приділяти мені більше уваги, щоб бути впевненим, що я роблю все правильно. Довіра співробітникам дає величезну мотивацію працювати якомога краще.

Оля: Для мене ідеальна та робота, яка щодня надихає. Адже на роботі ми проводимо не лише більшу частину свого дня, але й більшу частину життя. По суті, робота – це як частина тебе. Якщо вона тебе не спонукає до дій, не кидає викликів та не надихає, то це не робота мрії. Ну і звичайно, команда має величезне значення. Хочеться, щоб люди, які тебе оточують, підтримували та спонукали до розвитку не лише в професійному сенсі, але й як особистості.

BAT- це 100% попадання в ціль у всіх моїх очікуваннях: мені пощастило як в проектах, так і з командою.

Розкажіть про своє знайомство з BAT. Які емоції та враження у вас лишилися від першої зустрічі?

Богдан: Перше моє знайомство з BAT пройшло досить нестандартно. Після того, як я подав заявку для участі у програмі Global Graduate, я поїхав у відпустку. Телефонний дзвінок від представника компанії застав мене зненацька посеред Варшавського музею. Ми домовилися про інтерв’ю по поверненню до Києва. Я почувався досить впевнено під час інтерв’ю та після, адже знав, що зробив все можливе зі свого боку, щоб стати учасником програми. До того ж, у мене було відчуття, що це початок нового шляху.

Оля: Після першого інтерв’ю в офісі я відчула «атмосферу справжнього бізнесу». Інтерв’ю проходило дуже організовано та чітко. Я одразу відчула та зрозуміла чим тут займаються, адже на інтерв’ю розглядалися питання з реального бізнес-кейсу. З інтерв’ю я вийшла з думкою, що хочу бути частиною цієї команди.

Чи знали ви щось про компанію до того, як вирішили стати учасником GG програми?

Богдан: Так, мої друзі працювали тут, ще до того, як я вирішив подати заявку, тож я чув багато позитивних відгуків. На момент подачі заявки я працював у іншій компанії і рішення про зміну роботи було дуже відповідальним та важливим, тому я ще спілкувався з різними людьми, щоб зробити вірний крок.

Оля: Я також знала про BAT задовго до подачі заявки. Дехто з моїх друзів працює в інших тютюнових компаніях, тож я чула, що це дуже непроста та динамічна сфера. З усіх представлених програм стажувань, Global Graduate в BAT здалась мені найбільш перспективною для моєї кар’єри.

Розкажіть про перше завдання, що ви отримали на роботі. Як ви з ним впорались чи не впорались?

Оля: Взагалі моя робота почалася зі своєрідного челенджу: мені повідомили, що наступні півроку я буду працювати в іншому місті, тож моя подорож в BAT почалася з міста Дніпро. Я працювала торговельним представником в полях, а це дуже відповідальна робота. Саме тоді і відбувся мій вихід із зони комфорту – щодня нові люди та нові завдання. Спочатку я відчувала певний бар’єр у спілкуванні з людьми, але згодом він зник. 

Як тебе приймала команда в полях?

Оля: В мене лишилися дуже теплі спогади про перші дні у польовій команді. Всі люди, з якими я зустрічалася, намагалися дати мені якомога більше знань. Одразу було відчутно, що це справжня команда зі спільними цілями.

Яка найкумедніша історія сталася з вами на роботі?

Оля: Дуже кумедна історія сталася зі мною, коли я працювала в полях. Мені як торговельному представнику надали автомобіль для роботи. Якось до мене підійшов наш старший менеджер зі збуту та запитав, чи знімаю я руль з автомобіля, коли приїжджаю на точки. Мовляв, там є спеціальний клапан, який слугує додатковою мірою безпеки, тому необхідно обов’язково знімати руль, коли лишаєш авто. Я не лише повірила, але довгий час ламала голову, як мені носити того руля із собою, він же не зручний. Це питання не давало мені спокою і я запитала своїх колег: « Як правильно знімати руль? І як його носити з собою?». Звичайно мені сказали, що вони такого не роблять. Хороший, словом, був розіграш…

Богдан: У нас в офісі є Sony PlayStation. Мабуть не секрет, що хлопці небайдужі до футболу на приставці і під час гри досить легко втратити відчуття часу. Якось я прийшов додому дуже пізно, десь о півночі. Друзі сказали, що я забагато часу проводжу на роботі. Кумедно було те, що роботу я завершив о 19:00, а до півночі мав нагоду пограти з хлопцями у футбол.

Що ви робите, коли виникають труднощі з якимось завданням?

Богдан: Все вирішує своєчасна комунікація. Вважаю, що будь-яку задачу можна вирішити командою. Якщо ти чогось не знаєш, то треба звертатися за допомогою до того, хто вже стикався з цією проблемою. В BAT всі дуже відкриті і точно допоможуть, або порадять до кого звернутися за допомогою.

Чи відчуваєте ви страх перед новими задачами?

Оля: Страх виникає від невпевненості. Це знову ж таки виклик для мене: коли виконав складне завдання ­- відчуваєш свою маленьку перемогу.

Богдан: Це радше не страх, а стрес, який є досить продуктивним, адже він мотивує. Після виконання складного завдання, ти відчуваєш задоволення, що подібні завдання більше не будуть викликати в тебе дискомфорту.

А якщо згадати вашу першу роботу у житті. Чим ви займалися і який досвід отримали?

Богдан: Я працював у великій українській компанії у відділі продажів. Там було дуже багато обмежень та контролю – я зрозумів, що такі підходи не для мене і я не отримую задоволення від того, що роблю, а надмірні недовіра та контроль просто виснажують. Тебе використовують як найману силу, ресурс, яким треба скористатися. Це був перший досвід спілкування з роботодавцем, після якого я розставив для себе пріоритети.  

Дайте одну рекомендацію тим, хто зараз стоїть перед вибором професії.

Богдан: Якщо маєш сумніви – спробуй. Якщо ти стоїш перед вибором і маєш декілька варіантів – спробуй себе у різних сферах. Пробуй себе на різних стажуваннях, щоб зрозуміти, що тобі ближче. Після спілкування з професіоналами та реальної практики ти зможеш зробити свій вибір. Варто також прислухатися до порад батьків, проте рішення приймати самостійно.

Оля: Люди йдуть на компроміси з собою заради власного комфорту. Треба слухати своє «внутрішнє я», та робити те, що приносить щастя, адже саме ти відповідальний за свій життєвий вибір.

 

Якщо ти також відчув, що хочеш стати частиною команди, пиши сюди.

 

 

=