чебурек ням ням ням

Як конспектувати нудні лекції

Згадай своє відчуття, коли ти востаннє сидів на лекції, зустрічі чи семінарі, де спікер робив нудну, але важливу доповідь, яку корисно було б запам’ятати. Тобі було тяжко всидіти, час тягнувся немов гумка, а ти й поняття не мав про що розповідає той дядечко.

 

Якщо це професор, якому потім складати іспит – рано чи пізно ти візьмешся за конспект, аби хоч якось підготуватись до нього. Але, повір, нічого хорошого з цього не вийде.

 

На допомогу тобі прийде цікавий спосіб веб-дизайнера та ілюстратора Майкла Роде. Він, гаючи не одну годину на конференціях та форумах, вигадав робити замальовки у вигляді мініконспекту. Цей спосіб називається «скетчноутинг» .

 

Скетчнотатки – це яскраві записи, створені завдяки поєднанню рукописного тексту, малюнків, текстового оформлення, різноманітних форм та візуальних елементів, як стрілки, рамки та лінії.

 

Для чого потрібні скетчнотатки?

Скетч – це креативний конспект, сенс якого полягає не в дослівному цитуванні, а в грі образами та думками.

 

Ідея в тому, щоб не записати увесь потік інформації, а відфільтрувати найважливіші ідеї і занотувати їх у вигляді малюнків та надписів.   

 

Скетчнотатки – це спосіб візуалізації усіх твоїх ідей. Їх створюють у режимі реального часу впродовж презентації, семінару чи обговорення на нараді.

 

Метод скетчнотаток тебе врятує, коли під час лекції в тебе виникне раптова ідея. Для того, щоб записати її словами доведеться докласти чимало зусиль, адже мовець буде всіляко збивати твою думку власними тезами. А концентруючись на малюнку, ти зможеш швидше та зрозуміліше передати її суть. 

Чому скетчнотатки ефективніші за звичайні записи?

 

Вважається, що наш мозок переробляє інформацію, використовуючи два основні канали: вербальний та візуальний. Тобто в першому випадку – це слова, а в другому – зображення. Використовуючи обидва канали, мозок створює асоціативну бібліотеку, де кожен елемент взаємопов’язаний з іншими. Інакше кажучи, в голові у тебе малюється справжня мапа з асоціацій, де під словом “лимонад” – ти бачиш склянку з газованкою. За допомогою візуальної мапи – ти здатен швидше запам’ятовувати та відтворювати інформацію.

 

Ти певно помічав, що коли доводиться довго говорити по телефону чи слухати мовця, рука сама тягнеться креслити в блокноті якісь каракулі або хаотичні візерунки. Це не просто так. В ході експерименту було доведено, що люди, яким дозволили малювати під час телефонної розмови запам’ятали інформацію на 20% краще, аніж ті, кому це заборонили робити.  

 

Відтак мозок підсвідомо прагне звернутись до нашої дрібної моторики, аби краще сконцентруватись на інформації. І хаотичне малювання тільки допомагає йому в цьому.

 

Під час скетчнотування твій мозок працює інтенсивніше, адже залучає одразу декілька відділів, що відповідають за різні навички. 

Як робити скетчнотатки

 

На перший погляд, скетч – це якийсь хаос, де кожен елемент веде до наступного, а стрілочки збивають з пантелику. Проте і тут є певна система.

 

Коли ти створюєш скетчнотатку, одним із ключових завдань є побудувати логічну ієрархію інформації. Визначення ієрархії допоможе тобі та іншим легко «ковзати» текстом. Використовуй заголовки, визначай найважливіше та будуй розгалужену систему ідей та тез.

 

Існує декілька моделей скетчнотування:

 

  • Лінійна, де інформація йде від одного кута сторінки до іншого;
  • Радіальна, де в центр вписується головна тема й усі нотатки схожі на промінці сонця;
  • Модульна, де вся сторінка поділена на окремі блоки-цеглинки;
  • Або «попкорн», де немає особливої логіки й ідеї розлітаються в усі боки, як попкорн в мікрохвильовці.

До того ж, одна з фішок скетчнотаток, що кожна окрема одиниця інформації візуально відрізняється від решти за допомогою шрифту, розміру, форми або малюнку.

Головна перепона багатьох, хто чує про скетчнотатки – «я не вмію малювати» . Але, коли ми були дітьми, кожен з нас малював каракулі, котиків чи сонечка. Тут той самий принцип – максимально схематичне, навіть примітивне зображення, яке складається з 5 основних елементів: кола, квадрату, трикутника, лінії та крапки. За допомогою них можна створити будь-що. 

Твої скетчі не обов’язково повинні бути детальними та усім зрозумілими. Найважливіше, аби ти міг, підглянувши в конспект, пригадати про що йшлося під час виступу.

 

Ось поради від Майкла Роде, щодо вдалого скетчнотування:

 

  1. Шукай місце з гарним освітленням посередині ряду, щоб тебе не відволікали люди, які захочуть піти раніше.
  2. Спробуй заздалегідь дізнатись про що буде лекція та зробити заготовку заголовку. Це зекономить час. 
  3. Синтезуй ідеї з промови доповідача і малюй відразу те, що прийде в голову. 
  4. Користуйся стрілками, рамками, підкресленнями, позначками та підписами, щоб легше орієнтуватись у власних записах. 
  5.  Користуйся чорною ручкою або олівцем та виділяй найважливіше фломастерами або кольоровими олівцями. Це допоможе краще запам’ятовувати. 
  6. Дотримуйся простоти та записуй найважливіше та найцінніше для тебе.

Сподіваємось, що тепер кожна твоя лекція перетвориться в захопливе заняття, а нудний дядечко виявиться цікавим та тямущим спікером. 

 

За матеріалами книги “Скетчноутинг. Посібник із візуалізації ідей” Майкла Роде.