чебурек ням ням ням

У пошуках щастя: чому студенти їдуть за кордон?

Українські студенти не сидять на місці та амбітно прагнуть”захопити світ”. За останні два роки за кордоном навчалось близько 70 тисяч українських громадян, за даними аналітичного центру CEDOS. Які можуть бути причини такого витоку українських талантів? Ми вирішили це запитати у самих студентів.

Катя, правник, 22 роки

Що саме спонукає тебе переїхати в іншу країну?

Я люблю Україну, я настільки люблю людей, що я б не поїхала. Але я хочу відкрити свою справу і причина, чому б я поїхала – ненормована система податків для стартаперів. Якби мою справу тут вижили не тому, що ідея погана, а саме беззаконням – я б поїхала. Але тут дві сторони медалі – негромадянам за кордоном теж важко.

Тобто у тебе немає бачення, що у сусіда трава зеленіша?

Розраховувати, що десь краще, а у нас гірше – це теж позиція. Подивитися як вони живуть – у них теж свої “заморочки”. Ти маєш щось тій країні запропонувати, а не просто втікти туди.

Що тебе зупиняє від “втечі”?

Моя філософія, що тут можна зробити не гірший закордон. Хотілося б, щоб українці теж це розуміли. Це ставлення самого народу. Тут можна кинути сміття на дорогу, а там ти сортуєш. Приїхавши після подорожей, мій хлопець налаштований так: як же у нас все погано, а от в Європі як круто. Хоч він і патріотичний, але у нього починається “депресняк”. Я приїжджаю і розумію, скільки усього тут можна зробити. За кордоном немає нічого надзвичайного – просто рівні дороги, просто не кидають сміття, просто сортують.  Тому, у нас є що змінювати і куди рухатися. Кордони розширюються і потрібно піднімати країну.

Дар’я, юрист, 20 років

а які саме чинники впливають на бажання поїхати з країни?

Перше – любов до Англії, друге – любов до західної цивілізації загалом, третє – прагматизм в тому сенсі, що Україна – не найкращий вибір для життя.

а що б ти робила в Англії? чи потрібні їм ми?

Фокус в тому, що не потрібен ніхто і нікому, незалежно від походження, особистих якостей та іншого, поки не доведе, що потрібен. Там у мене шансів не більше і не менше, ніж тут. Там більше конкуренція, але і більше можливостей. А думати, що тебе десь чекають з розкритими обіймами, будь те у точці народження, або в будь-якій точці планети – велика помилка.

а чи щось змогло б тебе залишити тут, в Україні? щось, що б залишило тебе?

Відсутність можливості поїхати – очевидно так (сміється)

і все ж?  якби тут ти змогла і влаштуватися на роботу, і була б можливість чудово жити, ти б теж поїхала?

Все залежить від суми грошей, але щоб мені було цікаво залишитися, це повинна бути дуже велика сума грошей (усміхається). Адже справа не тільки в рівні життя. А ще й в тому, що тебе оточує.

Єва, природничник, 21 рік

Що спонукає тебе переїхати в іншу країну?

Моя спеціальність – хімія. Сама розумієш, що наука тут на нульовому рівні. Подивіться на корпус, де ми вчимося, на обладнання. Це як мінімум.

І ти переїдеш в іншу країну тому що у нас немає науки?

Ні, я б хотіла там повчитися і повернутися назад. Щоб бути висококваліфікованим працівником. Наприклад, закінчу магістерську програму і приїду буду тут вчити, працювати. За кордон треба їхати для того, аби брати у них щось. А що ми можемо брати? Ми можемо брати їх освіту, їхні дипломи.

А в іншому випадку, ми їм не дуже то і потрібні.

На постійне місце проживання ти б не поїхала?

Ні, я була в Німеччині місяць і їм не потрібні ми. Але вони беруть найкращих, незважаючи на національність. Іноземцям байдуже звідки ти, якщо ти зможеш підняти їхню країну.

Олексій, програміст, 22 роки

Які можуть бути причини твого переїзду за кордон?

Банально гроші. Подивіться на середню зарплатню в Україні і в інших країнах.

І ти прямо завтра б поїхав?

Так, якби була можливість, робоче місце аналогічне поточному – запросто б поїхав.

Ще й питання з кордонами – ми наче тут застрягли. Я не можу вільно отримати візу, щоб поїхати в іншу країну.

Що б тебе спонукало залишитися в Україні?

Наприклад, пенсія. Усі гроші, які вкладаються в інших країнах, йдуть на накопичувальний рахунок. Вони можуть ним самі розпоряджатися, вкладати.

У нас усіма пенсіями управляє держава, а потім ми отримуємо 1,5 тисячі гривень.

Думаєш, чому так багато літніх людей у старості подорожують? І на скільки ми відстаємо від Європи: років на 30, певно. А середній вік – за кордоном живуть довше, ніж у нас. Українці завжди борються, мучаються завжди за щось воюють, завжди мають виживати. А я стомився виживати. Нехай вони це роблять, але без мене.

Як говорив класик:”У кожного своя доля і свій шлях широкий”. І ваша доля, і ваш шлях лише у ваших руках. А змінювати державу чи назовсім її покинути – лише ваше рішення. І його правильність визначаєте лише ви.

Автор: Оля Пташка

=