чебурек ням ням ням

Три історії про шлях до вершини

Гадаєш, що успіху досягає лише той, хто починає з керівних посад?

Ми розповімо тобі три історії успішних підприємців, які також починали з роздрібної торгівлі в магазинчику, лавці або на фабриці, а згодом увійшли в історію.

 

ZARA

Історія одного кравця

Найбагатша людина Іспанії, власник 4-місця в списку найзаможніших людей планети, з капіталом 85 мільярдів доларів починав більш ніж скромно. Мова йде про засновника бренду Zara та новатора сфери моди –  Амансіо Ортега.

Він народився в провінційному іспанському містечку в родині залізничника та покоївки. З малечку його кар’єра починалась в роздрібній торгівлі одягом. В 13 років Ортега працював кур’єром в магазині сорочок, згодом в галантерейному магазині, де працювали його брат та сестра. Тут же працювала Росалія Мера – його майбутня дружина, з якою вони згодом відкриють одну з найуспішніших мереж світу.

Спочатку хлопець хотів стати кравцем і навіть влаштувався підмайстром до одного італійського модел’єра, але той сказав, що кравець з нього аж ніяк не вийде. Тому Ортега став управлінцем галантерейної крамниці і разом з дружиною шив нічні сорочки у власній вітальні.

Відкрити власний магазин допоміг випадок. Коли Ортезі було вже 40 років, замовник крупної партії білизни раптово скасував майже виконане замовлення. Вільних грошей не було і щоб якось врятувати свій бізнес, подружжя відкрило невеликий магазинчик в центрі Ла-Коруньї (маленького містечка, де зараз знаходиться головний штаб та основні фабрики Zara).

Так 15 травня 1975 на півночі Іспанії з’явився магазин жіночого одяг “Zorba”. Назва пов’язана з фільмом «Грек Зорба», який обожнював Ортега і тому вирішив назвати свій бізнес на честь улюбленого героя. Проте, домогтись дозволу на використання імені персонажу він не зміг, і довелось назвати своє дітище просто “Zara”. Тоді «родзинкою» магазину були репліки на моделі модних дизайнерів, але за низькими цінами. Це й посприяло успіху.  

Коли бізнес пішов вгору і «Zara» почали відкриватись по всій Іспанії, Ортега пішов далі. Розуміючи усю складність масового виробництва, він став розробляти нову модель відшиву одягу: від розробки дизайну до продажів. Зазвичай до моменту появи колекції в магазинах потрібно від 6 до 8 місяців, продукуючи відповідно 2-3 колекцій на рік. Ортега ж створив нове явище, яке має назву “миттєва мода».

Замість того, щоб завантажувати одного дизайнера, компанія створила команду з майже 400, яка розробляли власний дизайн на основі модного популярного одягу. Завдяки комп’ютеризованій системі, «Zara» змогла випускати нову колекцію вже за 2 тижні. Цей метод став революційним – адже таким чином товар в магазинах оновлювався двічі на місяць, що ще більше приваблювало покупців.

Зараз у холдинг Inditex, який належить Ортега, входять такі бренди як Massimo Dutti, Pull and Bear, Oysho, Stradivarius та Bershka. Мережа магазинів нараховує більше ніж 6700 магазинами в 88 країнах світу, приносячи її власнику 19 мільярдів доларів щорічно.

 

IKEA

Торговець авторучками

Усі чули про знаменитий шведський бренд ІКЕА, але мало хто чув про його власника – Інгвара Кампрада, який побудував цілу імперію, завдяки власним силам та завзятості.

Інгвар почав займатись бізнесом ще дитиною, продаючи сусідам-фермерам сірники. Вже тоді він зрозумів, що якщо брати товар великими партіями і продавати його в роздріб за дешево, можна вийти на непоганий дохід.

Хлопець мав підприємницький хист і брався за все що знаходив. До того як заснувати всесвітньо відомий бренд меблів, Інгвар займався торгівлею риби, різдвяних прикрас, листівок, насіння, кулькових ручок, олівців та власноруч зібраних лісових ягід.

Під час війни 43-го року в Швеції бракувало канцелярського приладдя. Тож Інгвар отримав першу в своєму житті позику в банку, і закупив партію авторучок. Однак постачальник запідозрив його в тому, що він не підприємець, а просто малий шибайголова (якому на той час було всього 17 років). Тоді Інгвар відкрив власну компанію на гроші батька під назвою IKEA.

Предметами інтер’єру IKEA зайнялася тільки в 1948-му, через п’ять років після її заснування. Тоді ідея розібраних меблів з’явились не стільки як дизайнерське рішення, скільки як компроміс. Меблі в той час були дорогими, а розібраний стіл коштував набагато дешевше, аніж повноцінний. Та й у самому процесі збірки була своя філософія створення речей, на якій Інгвар і будував компанію.

Є легенда, що на початку роботи ІКЕА, Кампрад замовив 5 км тканини для обшивки меблів, а тоді посадив усю родину розрізати її на частини.  «Сім’я – це фірма, а фірма – це сім’я», – говорив він.
Його відданість родині та країні вкладена навіть у назву бренду. ІК – це ініціали Інгвара Кампрада, Е – Elmtaryd, назва сімейної ферми, де він виріс, А – Agunnaryd, назва найближчого селища, звідки він привозив сировину.  

Навіть химерні назви меблів, які стали фішкою ІКЕА, також з’явились не просто так. Кампрад страждав дислексією (тобто нездатністю навчитись читати) і не міг запам’ятовувати числові артикули на товарах. Тоді він вирішив називати усі предмети шведськими словами. Зараз кожен вид меблів має назви жіночих та чоловічих імен, професій, назв шведських рік та озер, квітів, дорогоцінного каміння та іншого.

Бренд ІКЕА вважається демократичним, адже в його основі лежить відомий вираз «Краще продати 600 стільців за низькою ціною, ніж 60 за високою».

Зараз корпорація ІКЕА володіє загалом 315 магазинами у 27 країнах світу, з річним прибутком близько 3 мільярдів євро. І в кожному 10-му домі стоїть хоча б одна річ від відомого шведського філософа.

LIPTON

Мільйонер з плантацій

Ми знаємо, що британці люблять чай, але ми не знаємо, хто їх привчив до цього. Завдяки одному вусаню, усі зараз знають жовту коробочку чаю з надписом Lipton.Сер Томас Ліптон походив з бідної шотландської родини. В середині ХІХ століття злидні були поширеним явищем і працювати доводилось навіть дітям. Спочатку Томас працював в бакалійній лавці разом з батьком, паралельно підробляючи кравцем сорочок. Але в пошуках пригод, хлопець згодом пішов юнгою на торгові судна і потрапив в Сполучені Штати.

В Америці Ліптон працював на тютюнових та рисових плантаціях, не цураючись чорної роботи. Згодом його взяли клерком в бакалію, де він дізнався про усі тонкощі ведення бізнесу. Тоді у віці 19 років та з 180-ма фунтами в кишені, Ліптон повернувся в Шотландію і відкрив власну продуктову лавку.

Його стратегія була в тому, щоб купувати товари напряму у виробників, самостійно виконувати усю марудну роботу (від продавця до кур’єра) і взагалі не економити на рекламі. Через декілька років у хлопця було близько 20 лавок по всій Шотландії. Але Ліптон на той час ще й не мислив про чайний бізнес – продуктові магазини вже приносили дохід. Згодом він розповідав, що саме робота в бакалії допомогла йому зрозуміти усю цінність чаю як товару.

В свої 32 роки талановитий бізнесмен вже був достатньо заможним, аби передати справи наступникам, а самому в цей час придбати 2500 гектарів чайних плантацій на Цейлоні. Підприємницький хист підказав Ліптону, що через шкідників кавові плантації майже не дадуть врожаю, і дивлячись на високі ціни, світ обов’язково перейде на чай. Так і сталось.
В Британії чай вважався дорогим продуктом і щоб заробити репутацію, Ліптон одразу встановив ціну вдвічі меншу за ринкову (коли всі продавали по 3 шилінга, його чай коштував всього 1 шилінг і 7 пенсів).

Ліптон не боявся інновацій. Він став першим, хто продавав свій чай в коробках, а не на вагу. На початок ХХ століття заварювати чай в одноразових пакетиках було в новинку і Ліптон першим почав просувати цю ідею, масово доставляючи пакетований чай до армії під час Першої світової. І це принесло успіх.

Ліптон добре знав чим чіпляти покупців. На його фабриках працювали спеціальні люди, які виготовляли купажі чаю, враховуючи жорсткість води, якою користувались британці.

Згодом слава про чай Ліптона дійшла до королівського двору, який і став законодавцем чайної моди. До речі, саме завдяки популярності Lipton, про британців і склалась думка як про чаєманів.  

Зараз Lipton продається в 110 країнах і вважається найвідомішою маркою чаю в світі, завдяки одному завзятому мрійнику.

 

То як? Впізнаєш в наших героях себе?

Починати з малого – не соромно, якщо ти точно знаєш чого хочеш. В Leroy Merlin кар’єра усіх менеджерів починається з роботи в магазині, аби згодом досягти вершин і рухатись далі.

Шукай свою кар’єру за посиланням і можливо наступна історія буде про тебе;)

Ілюстрації: clozerart

Автор: Ольга Шило

=