чебурек ням ням ням
Кар’єра у SOFTELEGANCE – STUD-POINT

Кар’єра у SOFTELEGANCE

SoftElegance займається IT-аутсорсингом і за багато років команда зібрала колекцію цікавих історій співбесід та лайфхаків. З нами поспілкувалися HR-менеджери Ксенія, Юлія та її маленька донечка Стефанія.

Які є відкриті позиції? Хто Вам потрібен в компанію?

Наразі ми шукаємо Front-end девелопера і маркетолога. Наша компанія  відкрита до нових людей, до залучення молоді.  Влітку ми набирали студентів і зараз ми вже їх підтягнули до рівня middle. Ми брали випускників четвертого курсу. Зараз дуже задоволені результатом їх роботи.

Чи вдається їм поєднувати з навчанням?

Так, у нас є студенти, які паралельно навчаються, навіть на стаціонарі. Адже життя трошки інше ніж в університеті. І коли ти п’ять років ніде не працював, виходиш з університету, а в тебе немає ніякого досвіду: не знаєш, куди бігти, за що хапатися. Тому притримуюся такої думки, що треба себе спробувати у різних напрямах і якось навчитися поєднувати. Не завжди є важливі  пари.

Як щодо людей без досвіду робити,  чи ви йдете назустріч і навчаєте її?

Був такий випадок, коли серед вимог на відкриту позицію замовник вказав перелік факультетів, з яких можна брати кандидата. Відгукнулася людина, яка ніде не працювала, але на співбесіді вона себе проявила гідно не лише з технічних якостей. Ми вже тоді побачили, як людина відкривається, як вона у майбутньому буде працювати, ставитися до робити. При цьому ми затягували з датою, коли треба було дати відповідь чи ми беремо людину, чи ні, бо замовник не поспішав. Ми зателефонували цьому юнаку і  кажемо: “Якщо у вас є інші пропозиції, то почекайте трошки, ми зараз іще два тижні проведемо співбесіди і вже точно скажемо вам відповідь”. Його відповідь нас вразила. Хлопець каже: “А я не розглядаю інші позиції, я чекаю відповіді від вас. Якщо треба почекати, я почекаю, я навіть не ходжу на співбесіди. Ви ж мені сказали, що там буде відповідь і я чекаю”.  І це було таким додатковим ключовим тригером, коли ти розумієш  “ось воно”. Людина чекає саме нас і, може, ми чекаємо саме цю людину. Зараз ми дуже задоволені роботою цього хлопця. І він, поєднує навчання і роботу – все виходить.

Можливо, це атмосфера вашої компанії приваблює таких людей. Розкажіть про корпоративну культуру? Які цінності є ключовими для вас?

Це свобода і підтримка. Я відчуваю велику підтримку компанії, своїх колег. Ми спілкуємося поза роботою. З колегами переписуємось кожен день, навіть у відпустках. Це сімейна атмосфера, яка дозволяє комфортно себе почувати. А свобода у відсутності тотального контролю. Слідкуємо тільки за тим, щоб люди працювали якісно і допомагаємо їм у цьому. Є більш досвідчені колеги, які раді поділитись досвідом та навчити. Також у нас цікаві та складні проекти, які допомагають людям рости та розвиватись. Компанія існує в Україні більше 20 років, ми пропонуємо кандидатам стабільну роботу. Людям подобається працювати у нас, тому плинність кадрів дуже не значна. Якщо є відкриті вакансії, то зазвичай, вони пов’язані з розширенням проекту.

Як ви розвиваєте співробітників?

Відправляємо на різні курси, конференції, навіть в інші країни. Якщо людині цікаво, вона приходить і каже: ось мені цікаво, можна я поїду, полечу – без проблем. Також у нас, більше трьох років, проходили курси англійської, а зараз усі, хто хотів досягнули бажаного рівня володіння мовою, тому потреба відпала. Загалом, було цікаво спостерігати як вони зранку всі приходять, з’їжджаються на курси. Ми розвиваємось через вебінари та семінари. Ми проводимо опитування щоб зрозуміти, куди людина хоче рухатися, це теж допомагає бачити різні вектори розвитку наших співробітників і як ми можемо посприяти. У технічних спеціалістів серйозна динаміка, тому доводиться тримати руку на пульсі.

Як щодо неробочих моментів, а фану. Як проходять корпоративи?

Тут дуже різний формат. Це може бути як і ресторан, так і виїзд на шашлики. В нас була така фішка –  ми ходили грали в квест-кімнати. Потім якось награлися, пройшли всі, які можна, і перестали ходити. Іноді разом подорожуємо. На Новий Рік разом з колегами їздили в іншу країну.  

Щоб потрапити у вашу компанію, яким має бути резюме?

Основний критерій оцінки резюме – відсутність помилок. Якщо там немає помилок це вже говорить проте, що людина поклопоталася. Є машинальні пробіли чи  крапка, кома – це одне. Якщо це резюме QA спеціаліста, то помилки тут неприпустимі. Потрібно адаптувати під компанію певні навики та вміння, адже людина навчається під конкретні задачі, а вони в кожній компанії різні, навіть у нас різні проекти.

Розкажіть, як у вас проходить співбесіда

Ми намагаємося створити максимально комфортні умови для людини. У нас є перелік питань, розроблена анкета. Але на співбесіді ми просто спілкуємося з людиною, задаємо питання, які нас цікавлять. Не практикуємо стресс інтерв’ю і намагаємось  залишитись у дружніх стосунках з кандидатами. Світ тісний, а технології завтра будуть інші, тому є ймовірність, що людина підійде на іншу вакансію. Зазвичай ми суміщаємо HR  і технічну співбесіду в одну. Це економить час кандидату. Часто буває так, що бесіда займає близько години-півтори.

Якісь були фанові історії чи навпаки зі співбесід?

Одного разу до нас прийшло резюме джуна. В нього не було технічної освіти. Він за освітою актор. У нього були проблеми зі здоров’ям і він два роки присвятив вивченню .NET. Ми його запросили на співбесіду. Те, що ми побачили на співбесіді, шокувало нас настільки, що ми навіть покликали нашого директора. Кандидат мав знання кращі ніж люди, які  мають два-три роки досвіду і технічну освіту. Ми його не взяли одразу, але пообіцяли, що запросимо на більш джунову позицію. Через півроку покликали його на роботу, він з радістю погодився.  

Які б настанови ви б дали людям, які хочуть працювати в вашій компанії?

Більше працювати над собою, вдосконалювати іноземну мову. Працювати над собою, вчити саме те, що тобі подобається, до чого лежить душа, те і вивчаєш. Бути максимально активним, пробувати себе в різних сферах, бо не знаєш, що саме “вистрелить” для тебе. Не боятися виходити на HR- менеджерів. І, звичайно, вчити іноземну мову – світ глобалізується і вже соромно не знати іноземну.

Автор: Оля Пташка