чебурек ням ням ням

Гайд по презентаціям. Харизма

    На сьогодні дійсно важливим для будь-кого, хто має амбіції стати успішним, є вміння себе представляти. Один з видів показати себе у всій красі – презентація. Так! Саме банальна презентація чого б там не було може дати потенційному роботодавцю чи простому викладачу основні відомості про твої можливості та переконати у твоїй конкурентоспроможності.


   Презентація – творча робота, але тим не менш, має свої правила та алгоритми дії, що лишаються незмінними, незалежно від стилю твоєї роботи. Тому в цій статті я збираюся висвітлити головні аспекти правильної, а головне, якісної та ефективної презентації – починаючи від кількості тексту на слайді й підбору інформації та закінчуючи відповідями на запитання й безстрашним позиціонуванням себе як лідера і впевненого спікера.


    Багатьом здається, що основне в цій “не хитрій” справі – гарні картинки та якісна програмка для їх продукування. Але згадай одного з найсильніших спікерів світу Стіва Джобса – йому вистачало звичайних фото на задньому плані, аби зацікавити слухача. Чому? Бо головне – харизма! Таке мелодійне й трохи “чуже” слово грає ключову роль у створенні власного іміджу, а так – в успішній презентації.


    Слово “харизма” з грецької мови означає “милість”, “благодать”, що змушує багатьох вірити в те, що з цим даром потрібно народитися. Це правда. Але повір навіть не мені, повір в себе і в безмежні можливості свого організму – в кожній людині живуть всі-всі людські якості на світі, просто не всі з них ми вміємо (чи бажаємо) діставати зі своїх внутрішніх резервів – душі.


    Переконай людину, що втратила пам’ять, у тому, що вона була популярним художником – і вона почне писати геніальні картини. Бо всі таланти, які тільки може уявити людина, їй доступні. Харизма – як малювання. Ніхто не почне творити шедеври, не вдосконалюючи свої навички. Так і з харизмою – її, як і тіло, потрібно тренувати і розвивати.


    Але які можуть бути вправи для чогось настільки ефемерного? Інтриги (як видно з теми статті) тут немає. Презентації! Більше презентацій! Не відмовляйся від такого неймовірно ефективного методу прокачати свого внутрішнього Стіва Джобса. Хапайся за будь-яку можливість презентувати будь-що – в школі, університеті, на роботі, на курсах – байдуже. Не дозволяй своїм страхам вбивати свої таланти! Практика – велика річ.


    То що ж повинно наповнювати твою презентацію шармом та привабливістю для публіки?


   Все починається з чіткого усвідомлення теми. Визначився – не сумнівайся і не відкладай на потім. Прокрастинація – для слабаків (хоча і знайома кожному). Починай діяти – пиши текст. Він може бути абсолютно різним за своїм об’ємом, залежно від формату роботи. Головне, що об’єднує кожен текст (будь це реферат, курсова робота чи опис PR-кампанії підприємства), крім есе, хіба що – бо цей твір має свої особливості і його зазвичай не презентують, – чітке упорядкування інформації.


    Кожному, гадаю, з дитинства відома формула успішного тексту (просто не всі її застосовують) – вступ, основна частина і висновок. Начебто, не складно? Саме так, але тільки якщо продумати кожну з частин завчасно – перед тим, як надрукувати свій шедевр (а саме так потрібно відноситися до кожної своєї роботи) на комп’ютері,  уяви собі кожен пункт твору.

    Раджу починати зі старого, як світ, Google – дізнайся максимум того, що можливо і неможливо про об’єкт дослідження. Ти повинен стати справжнім спеціалістом у обраній темі. Після цього тобі буде досить просто вигадати назву кожному з пунктів (хай їх і двадцять буде – дозволь собі пофантазувати і налаштувати уяву на робочий лад). Запиши цей план – якщо тобі здається, що чогось не вистачає, не турбуйся – по мірі написання все стане на свої місця і гармонійно доповнить один одного. Зв’язаність тексту – фундамент його успішності.


   Чомусь важко вигадати назву? Уяви на мить, що Ви стали справжнім багатодітним мамою/татом, і кожен пункт – твоя “дитинка”. Не бійся бути креативним! Навіть якщо тобі здається, що ти все ще погано розбираєшся в темі, запевняю, твій мозок – це настільки потужна операційна система, що довір йому управління роботою – то він і без тебе впорається.


    Тепер коли кожне “дитятко” має свою назву і приблизну чернетку тексту – тобі лишається слідувати плану і крок за кроком наповнювати створений каркас роботи змістом.


   І заради всього святого – не відступай від плану і, якщо тобі щось здається жахливим, заспокойся – це лише перше враження, так часто буває. Не будь Гоголем (палити власні “шедеври” – погана ідея) – пощади комп’ютер, бо, якщо вірити Булгакову, рукописи, може, і не горять, а материнська плата запросто.


     Тепер коли текст написаний – покинь все. Тобі потрібен час подумати, “переварити” написане і прийняти недосконалість життя. Коли пройде певний час (краще всього – ніч), пора діставати свій витвір мистецтва з “шухляди” – до речі, можеш саме так назвати папку з матеріалами для проекту, бо звучить ефектно.

    Зараз ти вже не “чайник” у світі літератури – ти профі, який знає, що його текст – “намбер ван”. Перечитай текст – знову зрозумій недосконалість життя і виправ всі ті механічні і не дуже помилки, що знайдеш. Спробуй критично оцінити наповненість тексту інформацією. Щось здається зайвим – видаляй безжально. “Водичка” гарна для розміру, проте не для змісту. Перечитай ще. І ще. Змусь прочитати маму, тата, дідуся, сусіда дядьку Валеру і друзів (ворогів теж можна, вони найбільш об’єктивні). Вислухай критику. Перечитай ще. Шедевр готовий!


    Час починати створення презентації. Не зітхай так важко! Це простіше, ніж здається. Ти ж вже стільки зробив! Потрібно лиш оформити це якнайкраще. Буде краще, якщо ти одразу вибереш основне з роботи і створиш окремий файл зі стислим змістом теми – це буде тим, що ти розкажеш слухачам. Якщо тебе обмежують у часі (це нормальна практика, варто знати завчасно про оптимальну довжину презентації) – дотримуйся його максимально точно. Увімкни таймер і зачитай новий файл вголос повільно і чітко. Не вклався по часу? Обрізай текст далі. Це допоможе не позбутися балів за пунктуальність, натренувати дикцію та краще вивчити текст.

   

    Близько 70% людей терпіти не може, коли хтось читає текст написаний на слайдах – це нудно, сіро і створює відчуття байдужості спікера до свого творіння. Ну справді – невже після написання тексту ти не знаєш предмет досить добре, щоб розповідати про нього годинами. Якщо відповідь “не знаю”, то все ж шлях Гоголя для тебе був не найгіршим – свою тему треба знати на всі 110%. А якщо не знаєш – готуйся робити вигляд, що знаєш.


    Тож кілька секретів успіху презентації. По-перше, обери приємний фон. Пам’ятай, що деякі кольори дратують око. Якщо твоя презентація досить офіційна – дотримуйся стриманих тонів, бажано світлих. Тут не потрібно боятися здатися надто простим.


    По-друге, титульна сторінка є набагато важливішою, ніж тобі здається – вона презентує тебе, тому обов’язково похизуйся і вкажи ім’я автора.


   По-третє, менше тексту! Не потрібно нагромаджувати глядача величезним об’ємом тексту. Пам’ятай, чим більше тексту написано на слайді – тим менше ти цікавий аудиторії, бо вони й самі можуть все прочитати. Залиш буквально кілька коротких речень і встав яскраву, а головне, підходящу по темі, картинку. Якщо впевнений в собі і твоя тема досить цікава і легка – можеш використовувати одні лише картинки.


    Тут тобі знову знадобляться імена твоїх “діток” – пунктів. Завдяки цьому ти знаєш, на скільки слайдів розраховувати і як їх підписувати. Заголовок варто писати – він, як мінімум, допоможе тобі дотримуватися плану і не скакати по тексту, як зебра по полю, як часто буває через переживання.


   Використовуй читабельний шрифт досить великого розміру – уяви себе в залі, чи все тобі видно. На темному фоні – світлий текст і навпаки. Не використовуй невиразні кольори для тексту. Проектор робить всі кольори тьмянішими, тому важливо, щоб кожен глядач міг чітко бачити всі слова на слайдах.


    Під кінець зроби аудиторії приємно – фінальний слайд має дякувати за увагу. Це ввічливо та досить харизматично, а тобі нічого не варте.


    Тепер щодо поведінки під час презентації. Не бійся! Ніхто з залу не піде тебе підстерігати за кутом, щоб сказати, що щось не так. Ти робиш це для себе! Пам’ятаєш, що ти  розвиваєш свої таланти?


   Будь максимально відкритим публіці. Не лише голос і твій погляд – навіть рухи повинні розташовувати зал до тебе. Жестикулюй – але не мни щось у руках, вони повинні бути розкриті, в ідеалі в напрямку публіки. Не тицяй в екран пальцем! Це неетично. Припаси завчасно, якщо не вказівку, то елементарний олівець чи ручку (в кінці кінців, хто знає – може, доведеться автографи роздавати).

  “Єдиний спосіб виконати вражаючу роботу – полюбити її” – Стів Джобс. 


    Якщо збився, запнувся, щось забув – не зациклюйся на цьому. Вмій гордо піднятися, після падіння. Пропусти забуте. Пожартуй над собою. Викрутися! Може, так взагалі було задумано! Я художник – я так бачу! Не бійся бути в міру смішним – це розташовує аудиторію до тебе.


    Уяви себе актором. Ти – зірка на момент презентації і ніхто не може тебе переконати в іншому. Гадаєш, що не впевнений в собі чи сором’язливий? То грай! Грай комунікабельного та розкутого лідера. Виходь з зони комфорту. В кінці кінців, п’ять хвилин сорому – і ти знову у своїй тарілці. Фізичні вправи ніколи не бувають легкими. Так само й “тренування з харизми” не завжди тобі приємні. Проте кому не хочеться уявити себе актором хоч ненадовго?


   Говори, говори, говори! Чим більше людина говорить, тим більше створюється враження в тому, що вона – “прошарена” у своїй сфері. Не лякайся помилитися – всі роблять помилки. Запам’ятай, хвилювання – це нормально. Мабуть, це одна з речей, що робить нас людьми.


    Не бійся питань! Вони можуть зіграти тобі добру службу. Якщо ти не розкрився досить під час самої презентації, то за час питань (основне, навіть не відповіді на них, а твоя реакція), ти можеш реабілітуватися і довести своє знання теми. Запам’ятай – зазвичай ніхто з тих, хто сидить у залі, не знає твою тему краще за Вас самих. Я не кажу вигадувати єдинорогів, проте теоретичний ріг коню ти домалювати можеш. Якщо не знаєш, що відповісти – це не кінець світу. Перепроси і пообіцяй дізнатися більше про це питання. Це абсолютно нормально, що ти не знаєш всього. Всі ми люди.

    Сміливим повсюди дорога! Ти можеш соромитися і навіть під час самої презентації відчувати, що не надто впевнено і успішно себе ведеш, але ти ніколи не повинен подавати вигляд, що змирився з  цим. Прийми свою сором’язливість на час презентації – знай про це, але продовжуй гнути свою лінію. Ігноруй свої страхи публічних виступів.

    Харизма – теж свого роду м’яз, що потребує якісних вправ. Хочеш, аби люди тебе поважали й слухали кожне твоє слово з максимальною увагою та інтересом – прокачуй його. Це життя – лише твоє, тож проживи його гідно, а не бійся комусь не вгодити.

    Автор: Валерія Шмагун

=