чебурек ням ням ням
BurnOut: як не згоріти за навчанням     – STUD-POINT

BurnOut: як не згоріти за навчанням    

Синдром емоційного вигорання – це хвороба не тільки бізнесменів- трудоголіків, але й студентів. Кожен з нас в період передсесійного загострення відчував страшні симптоми морального та фізичного виснаження.

Щоб вберегтись від його наслідків, ми зібрали в цій статті головні ознаки, стадії та методи боротьби з синдромом емоційного вигорання.

Емоційне вигорання – це стан фізичного, морального та розумового виснаження.

Вперше цей феномен описали в США в 1974-му році, тоді він отримав назву “burnout”. Термін використовувався щодо абсолютно здорових людей, які змушені постійно знаходитись в емоційно напруженій атмосфері, при виконанні своїх трудових обов’язків.

Хвора на синдром людина втрачає більшу частину своєї енергії, стає невдоволена собою, своєю роботою та перестає співчувати людям.

Здебільшого емоційне вигорання має одні й ті ж самі причини:

  • Одноманітна робота;
  • Незмінно напружений ритм роботи чи навчання;
  • Відсутність винагороди (матеріальної або психологічної);
  • Регулярна незаслужена критика;
  • Розмиті межі поставлених завдань;
  • Почуття недооціненості або непотрібності;

Знайомо? Тоді перевір чи не має в тебе головних симптомів:

Фізичні ознаки:

  • Слабкість і млявість у м’язах;
  • Головний біль;
  • Зниження імунітету;
  • Хронічна втома;
  • Підвищене потовиділення;
  • Безсоння;
  • Запаморочення і потемніння в очах;
  • Біль в суглобах та попереку;

Психоемоційні ознаки:

  • Втрата професійної мотивації;
  • Байдужість до подій, що відбуваються навколо;
  • Зневіра у власних силах;
  • Крах особистих ідеалів;
  • Запальність і невдоволення близькими людьми;
  • Постійна дратівливість та  поганий настрій;

Хто в зоні ризику?

Найбільше від емоційного вигорання страждають ті, хто змушений постійно спілкуватись з людьми: лікарі, педагоги, менеджери, оператори кол-центрів та працівники сфери обслуговування. У них з’являється відчуття всемогутності по відношенню до клієнтів та пацієнтів.

Крім того, синдром може посилитись, якщо працівник взагалі не отримує винагороди (зарплати, заслужених відпускних або банальної похвали). Це примушує думати, що виконана ним робота не має жодної цінності ані для роботодавця, ані для суспільства. Відсутність стипендії також найчастіше не мотивує бути стараннішим, а навпаки – підштовхує ще більше “забити” на навчання.

Також є люди психологічно більш схильні піддаватись стресам. Наприклад, перфекціоністи: нездатність зробити все ідеально доводить їх до істерики і, як наслідок, – повного емоційного виснаження.
В зону ризику входять і люди з підвищеним рівнем емпатії (співчуття), затяті мрійники (знову ж таки ідеалісти) та просто неврівноважені особистості. В таких випадках синдром – це лише захисний механізм: щоб відгородити психіку від загрозливих впливів, організм тимчасово “вимикає” емоції.

Погана новина і для тих, хто зловживає алкоголем, цигарками та енергетиками.
Звісно, в певний період життя кожен з нас хапав баночку солодкої газованки, аби всю ніч не спати і готуватись до іспиту (або танцювати). Але саме ці стимулятори після короткочасної стадії піднесення та бадьорості, викликають ще більший занепад сил та апатію. А звикнувши до енергетиків – ризикуєш взагалі не вибратись з емоційної пастки. Але вихід є!

Як вийти зі стану вигорання?

Щоб вилікуватись від синдрому, потрібно, насамперед, зрозуміти якого він виду: тимчасовий чи хронічний.
Тимчасовий виникає з сезонним підвищенням навантаження і проходить як тільки робота завершується.
Хронічна ж форма вигорання, подібно вірусу, знаходиться в організмі в режимі сну і активізується щойно є найменша загроза стресу.
В обох випадках, перше, що необхідно зробити – сповільнитися.

Зроби паузу.

Якщо ти працюєш і навчаєшся на стаціонарі, попроси боса про відпустку на період здачі сесії. Ми вже писали про це в статті про права студентів. Повір, з твоєї шаленої зайнятості ані тобі, ані роботодавцю краще не буде, тільки стресу більше.

Не змішувати.

Намагайся чітко розділяти інтенсивну роботу та відпочинок. Не зважаючи на правило робити перерву в 15 хвилин кожні півгодини, в екстремальних умовах це не працює. Краще навпаки сконцентруватись та витратити 2 години на вдумливе вивчення матеріалу, а тоді годину відпочити.

Але зважай, що відпочинок не має стосуватись будь-яких робочих процесів. Якщо ти працюєш за комп’ютером, то наступну годину ніякого скролення стрічки чи перегляду YouTube – так мозок не відпочине, а ще більше втомиться. Займись тим, що не буде особливо напружувати нервову систему, наприклад, приготуванням їжі, посадкою квітів або грою на гітарі.

Привід відволіктись.

Якщо ти маєш домашніх улюбленців – проводь з ними більше часу. Існує думка, що тварини забирають негативну енергію. Не знаємо наскільки це вірно, але те, що вони відволікають нас від думок про роботу – не викликає сумнівів. Прогулянки з собакою – привід розім’яти ноги та провітрити голову, а ігри з котами заспокоюють нерви.

Розмежся.

Ще один спосіб змусити мозок перемикнутись – носити відповідний одяг. Наша свідомість постійно проводить асоціації з усім, що нас оточує. І якщо в певному одязі ми почувалися спокійно та розслаблено, при подальшому носінні, мозок повертатиме нас в цей стан. Тому обери для себе “футболку-гніву”, в якій будеш покривати сторінки конспектами й зубрити питання, й окремо вбрання для релаксу.

Ну і класика: фізична активність, повноцінний сон та здорове харчування. Якщо почати дотримуватись чіткого режиму дня, чергуючи навантаження та відпочинок, шанси згоріти за навчанням будуть мізерними.

Сподіваємось тобі ніколи не доведеться порівнювати симптоми чи застосовувати наведені правила. Але якщо вигорання тебе таки наздожене, тобі вистачить сил дати йому відсіч.

Розкажи, чи є в тебе власні способи боротьби зі стресом?