чебурек ням ням ням

9 порад, як пережити відмову на роботі

Катя навчається на маркетолога. Якось Катя написала до найкращої маркетингової агенції свого міста, в надії отримати там місце стажера. Катя дуже переживала. Вона створила хороше резюме, написала змістовний мотиваційний лист та надіслала листа на пошту HR-а. Пройшло 3 дні – ані дзвіночка. Пройшов тиждень  – пошта пуста. Катя зрозуміла, що її не взяли і впала в депресію. Її очікування та фантазія підняли її так високо, що відсутність відповіді зламала її дух. Катя не хотіла більше навчатись, ходити на пари або спробувати написати в іншу агенцію. Катя була розбита.

Цю статтю ми написали для тих, хто, можливо, опинявся на місці Каті і відчував щось подібне. Насправді в цій ситуації немає нічого катастрофічного. Отримувати відмови – нормально, а іноді навіть потрібно. Сподіваємось ці короткі поради і бонус наприкінці статті підбадьорять тебе та замотивують рухатись далі.

1) Ти в цьому не винен

Ніколи не думай, що відмовили тобі як особистості. Кожна відмова стосується конкретних обставин в конкретний час. І ти ніколи не знаєш, що відбувається по той бік екрану, на іншому кінці проводу і чим взагалі зараз живе компанія. Можливо, саме в цій ситуації вони хочуть взяти менш кваліфікованого кандидата (наприклад, на вакансію закладено менший бюджет), тож у відмові абсолютно немає твоєї провини.
Зосередься на обставинах події, а не на власній провині. Так сталось і все.

 

2) Поговори з близькими

Буває так, що після відмови тебе переповнюють негативні емоції, які необхідно якомога швидше виплеснути. Поговори з мамою або другом про свої почуття, свій стан розгубленості та апатії. Роль твоїх співрозмовниках в цьому випадку – співчутливо хитати головою та говорити “нічого, ти ще знайдеш щось краще” і ти теж маєш це розуміти. Проте, навіть якщо тебе починають переконувати, що ти дарма розкис і нічого страшного не сталось – не починай агресувати. Ці люди хочуть підбадьорити тебе, тому мовчки вислухай та подякуй за підтримку.

 

3) Дай собі трішки часу

Так, тобі потрібна робота. Так, відтягування будуть зайві. Але тобі потрібен час, аби вдосконалити свої навички, поваритись з думкою про подальші пошуки і після повного прийняття рухатись далі. Візьми трохи часу, аби відпочити.

 

4) Не зациклюйся

Відкинь думку, що ти невдаха через одну, три, п’ятнадцять відмов. Багато хто сприймає їх за найбільшу поразку свого життя і починає проектувати її на усі подальші події. Навіть якщо це була робота в Google, навіть якщо ти був дуже близько до перемоги, навіть якщо ти не пройшов далі через якесь непорозуміння. Усе рівно це не варто твого відчаю. Вчись приймати відмови – це загартовує твій характер та виховує стержень.

5) Похвали себе за спробу

Так-так, за це теж треба хвалити. Ти не сидів склавши руки, скоріш за все, ти дуже хотів на цю вакансію, інакше б не засмутився так сильно, щоб читати цю статтю. Пам’ятай, що є люди, які хотіли потрапити, але засумнівались в собі або побоялись відправити резюме. Ти – ні. Отже, ти гідний того, щоб йти далі та стукати в різні двері.

 

6) Шанси ще є

Якщо тобі не відповіли мовчанням, як Каті, – проаналізуй повідомлення від HR-а.

Дуже часто у листах відмови використовують стандартні, але обнадійливі формулювання. Після того страшного “На жаль, ми обрали іншого кандидата”, додають “але з вашого дозволу ми додамо вашу анкету до нашої бази”.

Звісно, найчастіше це просто пом’якшена форма відмови. Мовляв, продовжуй мати надію на співпрацю з нами. Проте іноді трапляється й таке, що кандидат, якого обрала компанія, в останній момент відсіюється і тоді починається повторний пошук. Якщо ж ти вийшов у півфінал відбору, то твої шанси отримати це місце автоматично подвоюються.

Крім того, якщо працівник звільниться з цієї посади, ти будеш першим до кого звернеться компанія.

Цей пункт досить неоднозначний. Сказати: “Так, сподівайся, що ще встанеш з лави запасних”, – було б занадто нерозважливо, але й посилатись на лицемірство роботодавців ми теж не можемо. Тому сприймай це радше як маленький втішний бонус, що тобі не відмовили мовчанням.

 

7) Пропрацюй свої зони росту

Тобі надзвичайно пощастило, якщо роботодавець не просто відповів відмовою, але й дописав декілька речень про її причину. Наприклад, вони обрали більш кваліфікованого кандидата або шукають спеціаліста з іншими компетенціями, яких тобі бракує.
В такій ситуації обов’язково займись цими навичками. Додатково почитай літературу, сходи на курси, спробуй з’ясувати, які навички є у кандидата, якого обрала компанія. Наприклад, якщо ти студент, то ймовірно на місце стажера також взяли якогось студента, можливо навіть з твого університету.

Подумай, що якщо б тобі не відмовили, то ти б не став шукати інших можливостей. А хто знає, можливо наступна нагода виявиться в тисячу разів кращою.

 

8) Довіряй HR-у

Отримати відмову після співбесіди вдвічі болючіше, аніж після звичайного листа. Ти вже познайомився з людьми, побував в офісі і здається наблизився до роботи мрії. Але не все так погано. Якщо ви з HR-ом компанії одразу знайшли спільну мову, отже це рішення дійсно правильне. Під час співбесіди рекрутери багато ставлять питань не просто заради балаканини, а щоб зрозуміти, чи справді ти та компанія підходите один одному. Можливо ти дійсно чудовий кандидат, але ваші цінності не співпадають. Наприклад, ти б скоріше після роботи пішов додому, а твої колеги пішли тусити. Тоді не буде комфортно ані тобі, ані працедавцю. Тому своєю відмовою HR вберегла тебе від втраченого часу.

 

 9) Відмовляли не тільки тобі

Іноді потрібно згадувати про невдачі відомих та успішних людей, аби підняти власний дух.

А ось, до речі, і цілий список таких поразок.

  1. Найважче переживати відмови письменникам, адже для них можливість заробити гроші – це спробувати продати свій твір якому-небудь видавництву. І багатьом з них з цим добряче не щастило. Грандіозний роман Маргарет Мітчелл “Віднесені вітром” повертали назад 38 разів і тільки на 39-й його прийняло маловідоме видавництво.
  2. Автор десятків бестселлерів та король хорору Стівен Кінг не міг продати свій перший твір “Керрі”. Він досяг такого відчаю, що викинув рукопис у смітник, звідки його витягла дружина й вмовила спробувати ще раз.
  3. Джоан Роулінг, авторку саги про “Гаррі Поттера”, звільнили з попереднього місця за те, що вона писала свій твір просто на робочому місці.
  4. Майкла Джордана вигнали зі шкільної баскетбольної команди через занадто низький зріст.
  5. Опра Вінфрі, яка працювала репортеркою, була звільнена за надто емоційну подачу матеріалів.
  6. Стівену Спілбергу тричі відмовляли на вступі до Школи кіномистецтва.
  7. Мерлін Монро відмовляли на кастингах, аргументуючи це тим, що їй краще податись в секретарки, аніж акторки.
  8. Батько мультиплікації та автор мишенятки Міккі Мауса Волт Дісней приймав відмови щодо більшості своїх ідей. Працівники студії MGM сказали, що мишу на екрані не полюбить жіноча аудиторія, а історія про трьох поросят занадто банальна. Однак Дісней не просто не закинув свої ідеї, а створив власну студію, де втілив усе замислене.

 

За кожним провалом може ховатись великий успіх. Непогана мотивація, еге ж ?

Якщо після усвідомлення власної поразки ти зможеш собі сказати: “Все ок, це наступна сходинка” –  тоді ти готовий до нових звершень. Відмова – це не вирок, а лише крок уперед.

 

=